Якщо суддя офіційно — безхатько, роками не декларує жодного житла, де б міг мешкати з сім'єю, а родичі скуповують квартири й ділянки, його мають ретельно перевірити уповноважені органи. Натомість “кругова порука” і корпоративізм лише сприяють судовій корупції, яка навчилась безкарно мімікрувати.
Як має бути
Для суддів підтвердження законності джерел походження майна є обов'язком. З метою подолання судової корупції було запроваджено процедуру кваліфікаційного оцінювання, яку здійснює Вища кваліфікаційна комісія за сприяння Громадської ради доброчесності. Саме ВККС зобов'язана встановити відповідність/невідповідність суддівського способу життя офіційним доходам і те, що суддя є доброчесним та профпридатним.
Якщо у розпорядженні ВККС є факти, що свідчать про сумнівне походження суддівського майна (наприклад негативний висновок ГРД), вона може самостійно їх встановити або ж подати відповідний запит до Національного агентства з питань запобігання корупції. Результати перевірки додаються до досьє судді та слугують для оцінки його відповідності критеріям професійної етики й доброчесності.
Як є
Проблема попередньої судової реформи — небажання органів суддівського врядування (ВККС, ВРП) притягати до відповідальності суддів за неправдиві або недостатні відомості у деклараціях про майно та родинні зв'язки. Це дозволяє служителям Феміди вдало маскувати набуті незаконним шляхом гроші й коштовне майно.
За три роки участі в оцінюванні суддівських кадрів Громадська рада доброчесності виявила типові схеми, до яких вдаються судді усіх без винятку рівнів для уникнення відповідальності за корупційні злочини. У цій статті ми розповімо про 5 популярних “лайфхаків” за матеріалами стосовно проаналізованих ГРД суддів та суддівських пояснень (див. інфографіку нижче).
Найбільш поширений прийом — переписати “зайве” майно на близьких родичів.
Наприклад, суддя Вищого адміністративного суду Олег Голяшкін вимагав службове житло, тоді як на його матір було оформлене право власності на 2 квартири в Києві та 7 квартир у Криму.
Колега Голяшкіна — голова Харківського апеляційного суду Геннадій Бершов під час кваліфоцінювання переконував, що позашляховик за понад мільйон гривень водить 72-річна мати.
2. Занизити реальний розмір доходів
Голова Сумського районного суду Сумської області, а нині суддя Верховного Суду, Ігор Дашутін значно занизив у майновій декларації за 2016 рік свій дохід від продажу двох іномарок. Під час кандидування пана Дашутіна до найвищої судової інстанції ГРД виявила, що той задекларував всього 23000 грн від продажу Ford Mondeo 2008 р.в. та Toyota Camry 2010 р.в. Водночас вартість навіть вживаних автомобілів цих марок і моделей відповідного року випуску — щонайменше вдесятеро вища за вказану суддею. Утім, це не завадило Ігорю Дашутіну здобути підвищення й потрапити до нового Верховного Суду. Більше про це — у матеріалах висновку.
3. Організувати фіктивне розлучення
Найбільш витончена схема приховування майна — коли під виглядом сімейної драми судді легко його “позбуваються”, відписуючи дружинам/чоловікам, але в дійсності продовжують усім користуватись.
До прикладу, голову Окружного адміністративного суду міста Києва Павла Вовка, статки якого не відповідають задекларованим доходам, детективи НАБУ знайшли у незадекларованому будинку, де він перебував разом зі своєю екс-дружиною. Деталі — у висновках ГРД тут і за посиланням.
Заступник голови ОАСК Євгеній Аблов та його дружина-суддя Юлія Аблова у декларації родинних зв'язків за 2012-2016 роки зазначили, що розлучені, спільно не проживають та не пов'язані спільним побутом. Однак через 20 днів після закінчення терміну, визначеного законом для виправлення відомостей у поданій раніше декларації, обоє повернули собі статус подружжя.
4. “Забути” про коштовне майно
Ще один з популярних суддівських прийомів — затягнути з оформленням документів на введення в експлуатацію маєтку, попри тривале проживання в ньому, або виправдовуватись тим, що “забув” задекларувати майно чи “не знав”, що в нього є. Так, суддя Одеського окружного адміністративного суду Олег Глуханчук, декларуючи ділянку на узбережжі Чорного моря, чомусь не зазначив зведений на ній будинок на понад 400 кв.м. вартістю 7 млн.гривень. Пізніше суддя виправдовувався, що “хата не його” і він про неї нічого не знав.
5. Посилатися на чуйних заможних друзів
Коли бракує аргументів, але будь-що потрібно залишитись на посаді, судді вдаються до неймовірних пояснень. Приміром, на прохання ВККС пояснити походження ділянки й будинку у передмісті столиці суддя Господарського суду м.Києва Сергій Мудрий переконував, що на це отримав $100 тис. безвідсоткової позики від співчутливого товариша. При цьому з пояснень судді випливає, що за 10 років ніяких грошей він ще не повертав, а втрати товариша у $70 тис. доларів лише на зміні курсу вони обговорять, коли настане пора повертати борг. Як не дивно, але Комісія повірила в це і успішно атестувала суддю Мудрого.
Дізнатись про всі недоліки процедури кваліфікаційного оцінювання радимо у спільному дослідженні Центру політико-правових реформ, ГО Автомайдан та Фундації DEJURE. Ознайомитись із індикаторами, за якими ГРД визначає невідповідність суддів та кандидатів на посади критеріям професійної етики та доброчесності можна тут.
Нагадаємо, саме притягнення до кримінальної відповідальності, на думку 63% українців, є головною умовою повернення довіри до правосуддя.
Про те, що потрібно зробити, аби подолати судову корупцію та забезпечити відновлення довіри суспільства до судової влади докладно — у запропонованому громадськістю Порядку денному встановлення справедливості.
В тему: Семья одесского судьи Глуханчука приватизирует часть побережья
Одесскому судье Глуханчуку разрешили материть правоохранителей и ездить пьяным за рулем
Как в Окружном административном суде торгуют правосудием
—
Джерело: Громадська рада доброчесності