Очільник САП Холодницький позбавляється конкурентів та прокурорів, які заважають «зливати» справи?

Назар Холодницкий

Тема корупції залишається серед топових проблем, які найбільше хвилюють українців . Вочевидь, спеціально створені для боротьби із цим ганебним явищем українського сьогодення антикорупційні органи із покладеними на них функціями не справляються, повідомляу Антикор

Сотні порушених кримінальних справ так і лишаються нерозслідуваними чи не доходять до суду. Трапляється, що навіть у справах із потужною доказовою базою, обвинувачуваним у хабарництві та корупції топ-посадовцям вдається уникнути покарання.

Чому так? Керівництво Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) неодноразово заявляло, що головна причина полягає у браку кадрів та надмірному навантаженні на чинних прокурорах. Зокрема, на цьому наголошував головний антикорупційний Назар Холодницький.

«У планах Генпрокуратури на 10% скоротити САП. Я написав листа про збільшення штату. Мені було відмовлено. Хоча бюджет розрахований на ту кількість, яку я прошу. З 45 посад хочуть 5 осіб зменшити», — розповідав він восени 2017 року в інтерв’ю виданню «Цензор.нет». При цьому, за словами Холодницького, навантаження на прокурорів САП постійно зростає.

«Я сподіваюся, що Юрій Віталійович ( Юрій Луценко – ред.) перегляне ці плани. Інакше питання функціонування і САП стоїть під загрозою», — заявляв голова САП.

У грудні 2017 року САП подав на розгляд профільного комітету Верховної Ради законопроект про збільшення кількості прокурорів САП. Законопроект «Про внесення змін до ст. 7 Закону України «Про прокуратуру» (щодо забезпечення діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури)» № 7271 пропонує внести зміни до статті 7 Закону України «Про прокуратуру», якими, зокрема, встановлюється штатна чисельність САП на рівні 70 прокурорів і закріплюється повноваження утворення, визначення структури і штату САП генеральним прокурором.

«Ухвалення цього законопроекту посилить нашу незалежність від Антикорупційного бюро. Зараз штат САП становить 45 прокурорів. Зважаючи на те, що в НАБУ зростає кількість проваджень, нам буде надалі все складніше справлятися наявними силами. Ми пропонуємо закріпити в законі цифру в 70 прокурорів як 1/10 від усього складу НАБУ. Така кількість буде найбільш оптимальною», — прокоментував законопроект САП Назар Холодницький.

Такою була і залишається публічна кадрова позиція Назара Холодницького. Але процеси, які мають місце всередині САП, спростовують її. Складається враження, що голова відомства не тільки не зацікавлений у збереженні кваліфікованих кадрів, але й докладає чимало зусиль для того, щоб усунути найбільш ефективних від розгляду резонансних справ. При цьому, для досягнення мети використовуються не зовсім прозорі методи – тиск на прокурорів через інспіровані в ЗМІ інформаційні кампанії, подані через підставних осіб заяви до КДКП та використання підконтрольних громадських діячів.

Так, у березні поточного року Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів наклала дисциплінарне стягнення у вигляді догани на прокурора САП Андрія Перова, який вів справу екс-депутата Верховної Ради від партії «Народний фронт» Миколи Мартиненка. Його звинуватили у заангажованості та нездатності об’єктивно виконувати свої обов’язки в кримінальній справі через особисту неприязнь до Мартиненка, а також порушення ним прокурорської етики (він обурився рішенням суду у справі і покину залу засідань, грюкнувши дверима). Андрій Перов оскаржив рішення КДКП у Верховному суді, догану було скасовано.

Зазначимо, що саме Андрій Перов як прокурор САП здійснює процесуальне керівництво й іншими гучними справами НАБУ – колишнього голови фіскальної служби Романа Насірова та депутата-втікача Олександра Онищенка. Він відомий своїм рішучим та доволі жорстким стилем ведення справ – у суді завжди вимагає для топ-корупціонерів найсуворішого покарання.

Влітку 2018 року у ЗМІ з’явилася інформація про те, що очільник НАБУ Артем Ситник хотів би бачити Андрія Перова на місці Назара Холодницького, і, набито, вже обговорив можливі кадрові ротації у керівництві САП із західними партнерами та президентом. Одразу потому у медіа розгорнулася масштабна інформаційна кампанія, спрямована на дискредитацію можливого конкурента Холодницького.

Що характерно, коли Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів розглядала справу щодо відставки самого Холодницького, 33 прокурори САП підписали листа на захист голови відомства. Не зробили цього тільки три прокурори – Андрій Перов, Роман Симків та Василь Кричун.

До речі, Роман Симків є начальником четвертого відділу управління процесуального керівництва САП та безпосереднім керівником Андрія Перова. Він також є процесуальним керівником у кримінальних провадженнях Миколи Мартиненка, Романа Насірова, Олександра Оніщенка та інших резонансних справах. Із записів, оприлюднених НАБУ за результатами прослуховування кабінету Назара Холодницького, випливає, що очільник САП разом зі своїм заступником Володимиром Кривенком неодноразово тиснув на прокурора Симківа, вимагаючи здійснювати процесуальні дії в інтересах третіх осіб.

Наприкінці минулого року проти Романа Симківа була організована масована у ЗМІ, яка триває й досі. Прокурора САП, нібито, пов’язують із «бурштиновою мафією» та звинувачують у непрозорості доходів. Формально ініціаторами кампанії виступили громадські активісти. Але у відомстві ходять чутки, що до кампанії дотичне керівництво Антикорупційної прокуратури.

До речі, 20 вересня у Києві невідомі зняли дзеркала заднього виду з автомобіля -320, який знаходиться у користуванні Романа Симківа. І це, до речі, не перший випадок, коли майно прокурорів САП стає об’єктом злочину. У жовтні «невідомі злочинці» розбили скло та пограбували автівку іншого прокурора САП – Ольги Ярової.

Серед інших прокурорів, які завдають неприємностей чинному голові САП, можна назвати й прокурора Василя Кричуна. Його ім’я також фігурує у «плівках НАБУ» з кабінету Холодницького. Крім того, Кричун входить до трійки прокурорів, які відмовилися підписувати листа на підтримку голови САП. Що ж стало причиною?

Річ у тім, що Василь Кричун був процесуальним прокурором у резонансній справі «рюкзаків Авакова», у ході якої за обвинуваченням у розтраті понад 14 млн гривень були затримані син міністра МВС Арсена Авакова Олександр та колишній заступник міністра внутрішніх справ Сергій Чеботар. Розслідування справи тривало понад рік, аж поки у липні 2018-го САП не закрило кримінальне провадження «за відсутності доказів». Під постановою про закриття справи стоїть підпис Кричуна. Відповідно, обурені таким рішенням САП журналісти та НАБУ кинулися звинувачувати Василя Кричуна у політичній ангажованості. Але чи міг прокурор, розуміючи наслідки, ухвалити таке рішення самостійно та з власної волі? Тим більше, враховуючи лояльність Холодницького та його заступника Кривенка до «Народного фронту», представником якого є міністр МВС.

На сьогодні на Василя Кричуна також подано скаргу до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів. Йдеться про справу про розтрату 14,5 млн гривень, виділених ДП «Антонов». Скаргу подав адвокат потерпілої сторони, а НАБУ відкрило справу проти прокурора САП за обвинуваченням у перевищенні службових повноважень.

Нещодавно з власних джерел виданню стало відомо, що голова САП надіслав до НАБУ, без узгодження з директором якого неможливе розширення чи скорочення штату прокурорів САП, подання. У документі, зокрема, міститься пропозиція про скорочення 5 та 6 відділів антикорупційної прокуратури. Погодьтеся, на тлі описаних вище зусиль, яких докладає Назар Холодницький, нібито, для розширення штату САП, доволі дивна пропозиція – скоротити одразу два відділи.

Така непослідовність у діях головного прокурора-антикорупціонера викликає запитання – чи спроба ліквідувати вказані відділи САП не випливає з бажання прибрати зі структури відомства, скоротивши, незручних для Холодницького та неконтрольованих ним керівників цих відділів?

На сьогодні 5-й відділ САП ГПУ очолює прокурор Ольга Ярова, яка веде ряд резонансних справ, зокрема, «» і справу олігарха Фірташа та ЗТМК. ЗМІ неодноразово повідомляли, що ці справи супроводжуються безпрецедентним тиском на слідчих детективів, прокурорів та суддів.

У листопаді минулого року видання «Українські новини» опублікували інформацію про те, що прокурор САП Ольга Ярова була присутня на форумі передвиборчої програми «Новий курс» Юлії Тимошенко 15 червня. На заході були присутні сотні інших офіційних персон, а сама прокурор наголосила, що відвідала форум під час обідньої перерви і лише тому, що цікавиться політичними процесами в країні та збирає дані для наукової роботи. Проте, справа набула розголосу, а представники громадської організації «Центр протидії корупції» подали скаргу до КДКП, яка відкрила дисциплінарне провадження відносно прокурора САП Ярової.

Зазначимо, що Центр протидії корупції – організація, тісно пов’язана із НАБУ та САП. Впливові співробітники обох антикорупційних відомств неодноразово використовували зазначену організацію як інструмент для «легалізації» кулуарної інформації, подання різноманітних скарг і заяв та для імітації громадської зацікавленості чи протестів у резонансних справах.

Згодом, в інтерв’ю виданню «Главком» Назар Холодницький заявив, що і він подав до КДКП скаргу на прокурора Ярову через її присутність на форумі Тимошенко. А минулого тижня в ЗМІ з’явилися публікації, в яких прокурора САП буквально «за вуха» притягують до Тимошенко. Але найцікавіше, що в них звучить теза про те, що, нібито, Ольга Ярова «мітить» в крісло Холодницького після перемоги Юлії Володимирівни у президентських виборах.

Ризикнемо припустити, що сама Ярова про це сном і духом не знає, а от чинний голова САП Холодницький, який боїться втратити крісло, цілком міг виступити автором подібних чуток та публікацій. Вбити, так би мовити, двох зайців – з одного боку справу Ярової розглядає КДКП, тож прокурор цілком контрольована. З іншого – чутки про близькість до Тимошенко та дискредитуючи матеріали можуть стати приводом для її звільнення і тоді Назар Іванович позбавляється, як йому здається, конкурента.

6-м відділом САП керує прокурор Сергій Козачина, який, наразі, є слідчим прокурором у справі екс-голови Державної фіскальної служби України Мирослава Продана. Раніше ім’я Сергія Козачини теж згадувалося у контексті прослуховування детективами НАБУ кабінету Холодницького, яке ледь не коштувало останньому посади. Зокрема, згідно із оприлюдненими записами, голова САП у своєму кабінеті вимагав від прокурора «відкласти на невизначений строк або закрити взагалі» справи, фігурантом яких був депутат від «Народного фронту» Георгій Логвинський.

Так, у заяві НАБУ, переданій на розгляд Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії прокурорів, зазначалося, що «Холодницький вказав слідчому прокурору Сергію Козачині завершити слідчі дії щодо Логвинського, «використовуючи тези про небажання сваритися з європейськими та американськими партнерами і єврейським лобі».

Але то вже справи минулого. Та чим же сьогодні не догодив Козачина керівникові САП? У ЗМІ триває потужна, брудна та затратна інформаційна кампанія, спрямована на дискредитацію Сергія Козачини. При цьому її ініціатори використовують для тиску на прокурора САП його родину.

Боротьба з корупціонерами, особливо, коли йдеться про заможних, впливових та владних правопорушників – справа важка і невдячна. Детективи НАБУ, прокурори САП, судді – всі, хто став обличчям оновленої правоохоронної системи України, щойно беруться за нову резонансну справу, повинні бути готові до провокацій, надмірної уваги ЗМІ і громадськості, морального, а часто й фізичного тиску.

Але коли у справі йдеться про сотні навіть не мільйонів – мільярдів, це ще й питання спокуси. Спокуса не порушувати справу проти бізнесмена, бо фінансована ним громадськість зчинить галас; спокуса «злити» справу, бо олігархи, коли припече, бувають доволі щедрими; спокуса закрити провадження «через доказів», бо обвинувачуваний – родич міністра; спокуса розслідування «спустити на гальмах», бо тиснуть вже не тільки на тебе, але й на близьких і дорогих тобі людей.

Є ще багато інших спокус. Тож в таких умовах вкрай важливо працювати, знаючи, що є на кого спертися, що свої не підведуть і не зрадять. Що поряд ті, для кого закон і честь – не порожні слова.

Але на кого спиратися чинним прокурорам САП, яким на підтримку керівництва відомства годі сподіватися? Їм дошкуляють, заважають працювати і «зливають» їхні справи. На них тиснуть, їм погрожують та намагаються звільнити з посади в будь-який спосіб. Через ЗМІ продукуються та поширюються чутки про прокурорів та їхніх близьких, підконтрольні активісти проводять акції та безкарно поширюють недостовірну інформацію. І найгірше те, що за всім цим, схоже, стоять саме Холодницький та його заступник Володимир Кривенко. Недарма по НАБУ давно ходять чутки, що авторство і публікацій, і численних скарг до КДКП не виходить за стіни будівлі самої САП.

Принаймні на це вказує те, що жоден ЗМІ не оприлюднив інформацію щодо протоколу про корупцію, складеного стосовно члена родини керівника САП, хоча про прокурорів відомства чого тільки не писали.

Чому ж мовчать прокурори САП? Ймовірно, чекають на зручний момент, аби розказати гірку правду про ситуації у відомстві. На який момент? Швидше за все, на звільнення Холодницького та Кривенка, які через страх втратити посади та заробітки на «зливі» справ, ведуть відкриту війну із власними непокірними підлеглими, які заважають корупційним схемам.

Для чого ця війна? Вочевидь, щоб звільнити неслухняних прокурорів, оголосити новий конкурс і підібрати нових – більш контрольованих та податливих підлеглих. Чи втілиться цей задум – подивимося.

Далі буде.

Руслан Якушев

ДОСЬЕ: Назар Холодницкий. Главный по коррупции или по борьбе с ней?

Компромат | Досье | Скандалы