Банда коррупционера Сергея Тупальского продолжает грабить Украину на киевской таможне
Уже не только таможенники и брокеры говорят о том, что масштабы воровства на таможне при Мирославе Продане стали такими, что даже Калетник в Москве удивляется. Не меньший коррупционный бардак творится и в системе ГФС в целом. И все это господин Продан умудрился наладить в кратчайшие сроки. Справедливо полагая, что набуины – набуинами, а красть сейчас нужно очень быстро. Так же, как потом и убегать.
21 квітня 2017 року, в агентстві УНІАН відбулась прес-конференція народного депутата України Андрія Немировського, під час якої депутат звернувся до керівництва НАБУ, ДФС, ГПУ, СБУ та НАЗК, щодо шахрайських схем в.о. начальника Київської міської митниці та начальника митного поста «Столичний» Сергія Тупальского.
Зокрема, Андрій Немировський заявив про відсутність реакції з боку правоохоронних органів, відносно фактів протиправної діяльності Київської міської митниці, виявлених та висвітлених ЗМІ під час журналістських розслідувань.
Діяльність цього високопосадовця привертає увагу не тільки тому, що останнім часом багато корупційних схем за його участю було опубліковано в ЗМІ, а й тому, що завдяки зв’язкам цієї людини з керівниками правоохоронних органів, заяви громадськості, журналістів та народних депутатів нахабно ігноруються цими органами, які не хочуть помічати очевидні факти і схеми корупційної діяльності», — зазначив Андрій Немировський.
Депутат нагадав, що у 2010 році Сергієм Тупальским разом з рідним братом Олександром Тупальским було засновано митно-брокерську компанію ТОВ «Тріумф-СВ». «Схема роботи дуже проста, — розкриває подробиці нардеп. — Як тільки Сергій Тупальський приходить керувати черговим митним постом, він намагається перенаправити усі найприбутковіші підприємства та організації оформлювати документи саме через фірму свого брата.
Народний депутат зазначив, що згідно ЗУ «Про засади запобігання і протидії корупції» рідний брат відноситься до близьких осіб, а конфліктом інтересів вважається суперечність між особистими майновими, немайновими інтересами особи чи близьких їй осіб та її службовими повноваженнями, наявність якої може вплинути на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень.
За словами А. Немировського, це не єдиний факт, який було викрито ЗМІ в журналістських розслідуваннях, і за яким зазначені особи звертались до органів, які займаються протидією корупційним злочинам.
Зокрема, одна із схем викрита журналістами на посту «Столичний» (ТОВ «Софія пром тех»), за якою однією із фірм не зазначалася реальна вага та замінювались в документах реальні якісні показники товару, змінилася на більш цікаву схему, яка полягає в наступному.
Схема шахрайства
За даними розслідування, в митній декларації тепер вказують реальний товар (описують, наприклад тканину, яка вона є). Але митну ціну вказують мінімально можливу. Як приклад, тканина може бути із ввізним імпортним митом в 0%, 1%, 2%, 5%, 8%. Митна ціна ризику для неї складає 3,3 дол/кг и 3,75 дол/кг на всю тканину. В декларації заявляють тканину зі ставкою мита 8%, а ціну ставлять 2,2 дол/кг, а то і 0,5 дол/кг при реальній ціні ризика 3,75 дол/кг. Для того, щоб визначити справжні характеристики товару та ціну ввізного мита, товар направляється в лабораторію. Лабораторія винесе рішення про те, який це саме вид тканини, щоб потім правильно визначити суми ввізного мита. Тільки після того, як лабораторія визначила що це за вид тканини — декларація відправляється в тарифний відділ для визначення ціни. В підсумку митниця за результатами експертизи знає, який це товар і може визначити на нього ціну.
В приведеному вище випадку з тканиною, необхідно дати ціну не нижче, ніж ризикова ціна, тобто підняти її необхідно з 2,2 дол/кг до 3,75 дол/кг. Але в чому ж полягає хитроумна схема?
За той період — це приблизно 30-45 днів — поки лабораторія виносить рішення з визначення «Що це за товар?», юридична особа, яка цей товар завезла (імпортер по митній декларації) просто припиняє своє існування і закривається.
Таким чином, мито до бюджету платиться набагато менше, ніж необхідно, за рахунок доплати. А компанія по суті вже не існує і доплату стягнути нема с кого.
Андрій Немировський також повідомив, що аналогічна схема недоплати діє і по взуттю.
За його інформацією, тільки за березень 2017 р., шістьма фірмами–примарами, як їх називають у Києві, було оформлено біля 200 контейнерів з тканинами за такою ж схемою. Це спричинило бюджетних втрат приблизно на 50 млн грн.! Загалом, за інформацією депутата, збиток від оборудок на Київській митниці лише за два місяці цього року нараховує більше 9 млн. доларів США, або близько 270 млн. гривень!
Депутат підкреслив, що про всі ці схеми добре відомо правоохоронцям, які все це, напевне, і покривають, тому що реакції на публічні заяви журналістів поки що немає.
Також під час розслідування справи з’ясувалось, що заступник директора НАБУ Анатолій Новак і Сергій Тупальський є кумами. Може саме цей факт і є поясненням небажання НАБУ реагувати на кричущі факти корупції?
«Навіть навпаки, — говорить А. Немировський, — тиск іде з боку правоохоронних структур на тих людей, які займаються розкриттям цих схем, з приводу чого я вже звернувся до правоохоронних органів, а також до вищого керівництва правоохоронних структур країни. Сподіваюсь, що відповідні органи займуться, нарешті, розслідуванням цих фактів», — наголосив депутат.
Но дело ведь не в одном Тупальском и его банде. Тупальский не смог бы так нагло воровать даже при самой высокой «крыше», не отстегивая положенную долю лично господину Продану. А скорее всего и сама схема Тупальского изобретена и одобрена лично Проданом.
О нем писали и говорили много еще до назначения главой ГФС. Временный И.О. (как известно, нет ничего более постоянного, нежели временное) Продан Мирослав Васильевич известен, как ореховой мафиози.
На определенных фискальных коррупционеров представители бизнеса жалуются в высшие государственные структуры, но их заявления игнорируются, чиновники остаются работать в системе государственной власти, а бизнесменам ничего не остается, как вопреки заветам Байдена, способствовать коррупции и давать взятки. Одним из таких бессмертных при всех властях взяточником и коррупционером является известный многим предпринимателям и бизнесменам начальник ГФС в Винницкой области Продан Мирослав Васильевич, который скоро возглавит рейтинг самых богатых людей Украины за «зарплату» госслужащего.
Продан Мирослав Васильевич родился 8 октября 1979 года в селе Кукавка Могилев — Подольского района Винницкой области.
Начал свою карьеру в фискальной службе с должности главного государственного налогового ревизора-инспектора отдела организации погашения налогового долга, управления погашения просроченных налоговых обязательств ГНА в Винницкой области.
Затем стремительный карьерный рост. И, уже с 2010 по 2012 Мирослав Васильевич занимал должность заместителя начальника государственной налоговой инспекции в г. Виннице.
Почему-то ему не сиделось на месте и с 2012, изменив регион, немного поработав (с апреля 2012 по май 2012 года) главным государственным налоговым ревизором-инспектором отдела налогового контроля Уманской ОГНИ, и снова стал заместителем начальника, только уже Уманской ОГНИ.
Напрыгавшись по должностям за 2012 год, в 2013 году он снова не задерживается на месте, меняет регион и должность на более «престижную» и становится, заместителем начальника ГНИ Соломенского района Киева. Но об этом месте работы умалчивает и сам Продан и те, на кого он «работает». Потому что, есть указание Премьер-министра Яценюка А.П., где четко указано, изменить всю вертикаль руководства ГФС на уровне областей и районов, обеспечив приход на эти должности новых чистых кадров, которые смогут поломать коррупционные схемы. А Продан, кстати, подпадает под люстрацию.
Все было бы ничего, ну такой карьерный опыт у человека, если бы не «функциональные» действия чиновника в пределах работы в системе ГФС, а именно: проведение договорных документальных проверок, организация для «своих людей» внеочередных возмещений НДС из бюджета (за баснословные суммы взяток!), обеспечение бесперебойного функционирования конвертационных центров в Винницкой области.
Так, в 2012 году, занимая в то время должность заместителя начальника ГНИ в Виннице, Мирослав Продан, оказывая давление на директора концерна «Подолье» (что зарегистрирован в г. Винница, ул. Зодчих, 24) Гиренко Тимофея Николаевича, умудрился приобрести квартиру (по адресу г. Винница, бульвар Свободы, 1, кв.59) вдвое дешевле реально существующих цен. Документы, подтверждающие переход права собственности в пользу Продана М.В., вероятно оформлены ООО «Вининвестбуд» (код ЕГРПОУ 32719099, директор Антонюк В.В.), входящее в состав концерна, и нашло свое отражение в учете государственной регистрационной службы. Так что, в действиях Продана М.В. присутствует состав преступления, предусмотренный ст. 368 УК Украины.
Не останавливаясь на достигнутом, и даже развивая свой преступный опыт, в течение 2014-2015 годов начальник ГУ ГФС в Винницкой области Продан М.В. выстраивает целую систему действующих конвертационно — транзитных СПД (так называемые налоговые ямы):
ООО «Алоха Ок» (код ЕГРПОУ 38797062, объем реализации в 2014 году — 335 773 тыс. грн.);
ООО «Абсолют Трейдинг» (код ЕГРПОУ 38500247, объем реализации в 2014 году — 80000 тыс. грн.);
ООО «Агро-квест» (код ЕГРПОУ 39164922, объем реализации в 2014 году — 1409 тыс. грн., в 2015 году — 33 606 тыс. грн. Всего — 35015 тыс. грн.);
ООО «Агро-справа» (код ЕГРПОУ 38675602, объем реализации в 2014 году — 37 258 тыс. грн., в 2015 году — 46 920 тыс. грн. Всего – 84 178 тыс. грн.);
ООО «Идас Л» (код ЕГРПОУ 39370175, объем реализации в 2015 году — 1 762 тыс. грн.);
Таким образом, в течение 2014-2015 годов в Винницкой области действовало не менее пяти СПД транзитно-конвертационной направленности (налоговых ям). И действовали они «под патронатом» Продана М.В. с общими объемами реализации в 2014 году в сумме — 454 440 тыс. грн., в 2015 году — в сумме 82 288 тыс. грн., всего — 536 728 тыс. грн. Благодаря преступной деятельности Продана государство недополучило в бюджет более 89 млн. грн. НДС.
Все разговоры Продана М.В. по поводу проведенных документальных проверок вышеуказанных СПД ничего не достойны, поскольку сформированный налоговый кредит уже использован реальным сектором экономики, нанесенные государству убытки не возмещены, а возбужденные уголовные дела закрыты.
Итак, если бы законодательство в нашей стране действовало, то Продан Мирослав, понес бы наказание за совершенное преступление, предусмотренное ст. 364 УК Украины.
Кроме того, Проданом, в течение 2013-2014 годов, обеспечено бюджетное возмещение НДС предприятию группы «Виойл». А именно, ОАО «Винницкий масложировой комбинат» (код ЕГРПОУ 00373758) получил возмещение НДС на сумме более 7 млн. грн. по взаимоотношениям ООО «Торговый дом Санко» (код ЕГРПОУ 32589251) /посредник/ с фиктивным предприятием ООО «Биофорсе «(код ЕГРПОУ 36641477) (директор не имеет отношения к деятельности).
Однако, несмотря на поступления в ГФС в Винницкой области акта N153/20-34-22-01/36641477 от 10.10.2013 года ГНИ в Московском районе города Харькова, которым не подтверждена реальность осуществления хозяйственных отношений с поставщиками, Проданом М. В. не возвращены в бюджет ранее возмещенные средства НДС ОАО «Винницкий МЖК».
В апреле-мае 2015 Проданом безосновательно возвращено ООО «Вектор-М» (группа «Виойл», код 32492828) на банковский счет около 5 млн. грн. ранее уплаченного ГНИ в Печерском районе г. Киева налога на прибыль.
Незаконно возмещая НДС, Продан понимал, что совершает уголовнонаказуемое преступление, предусмотренное ст. 191 ч. 5, 365 УК, но личное обогащение его интересовало больше.
К тому же, Мирослав Продан имеет еще и «источник» дохода с экспорта грецких орехов и пытается под «крышей» СБУ построить некую монополию, где на рынке экспорта орехов будет работать ограниченный круг «своих» фирм. Вот не полный перечень предприятий чиновника: «Фармтрейдинвест», «Хризантема», «Атлантинвест», «Леко», «Домино-16».
Игорь Петровский, «Генплан Таможни»
Компромат | Досье | Скандалы
Источник скандалов: UkrPost.biz